15 жовтня 2026 року доцент кафедри права Хмельницького національного університету Світлана ЛУЧКОВСЬКА взяла участь у фінальній онлайн-конференції проєкту Erasmus+ RE-DIRECTION «Формування вищої освіти, готової до майбутнього» (Shaping Future-Ready Higher Education). Захід об’єднав представників міністерств, університетів та експертів з України, Грузії та країн ЄС для обговорення шляхів трансформації та розвитку сучасних освітніх систем.
Основна місія проєкту RE-DIRECTION – переосмислення вищої освіти у цифровому контексті задля створення спільної, інклюзивної та сталої освітньої екосистеми, що ґрунтується на передовому досвіді та рекомендаціях щодо політики Європейського Союзу.
Програма заходу була насиченою та передбачала різні формати роботи.
Із вітальним словом до учасників звернувся професор, доктор Роберт Лепеніс (Prof. Dr. Robert Lepenies), Президент Міжнародного університету Карлсхохшуле (Німеччина).
Панельна дискусія («Resilient Universities»/Стійкість університетів) пройшла за участю стейкхолдерів різного рівня. До обговорення долучилися представники академічних спільнот університетів Грузії, України та ЄС. Окремий фокус конференції було спрямовано на підтримку найбільш вразливих інституцій, оскільки до проєкту були цілеспрямовано залучені грузинські університети, розташовані поблизу окупованих територій, та українські ЗВО, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни, ракетних обстрілів, руйнування інфраструктури та перебоїв з електропостачанням. Спікери зазначили, що головне завдання трансформації полягає не лише у впровадженні нових платформ, а в докорінному переосмисленні дизайну курсів та методів оцінювання результатів навчання в умовах змішаного формату. Було презентовано досвід розробки інклюзивних навчальних програм, які враховують концепцію сталого розвитку («зелені» навички) та реальні потреби ринку праці.
Друга частина конференції була присвячена воркшопу від Міністерства освіти і науки України. Керівниця експертної групи з питань цифрової трансформації освіти і науки Директорату цифрової трансформації МОН Тетяна Далевська провела воркшоп, присвячений стратегіям імплементації Політичних рекомендацій (Policy Recommendations) щодо цифрової вищої освіти. Було презентовано документ із 29 рекомендацій, згрупованих у 7 тематичних блоків:
Блок 1: Стратегічне управління, правова база та цифрова зрілість. Цей напрям передбачає стратегічне планування цифрової трансформації в університетах, оновлення нормативно-правової бази для дистанційного та змішаного навчання, а також розвиток цифрового лідерства й розбудову інституційної спроможності.
Блок 2: Інфраструктура, зв’язок, стійкість та офлайн-навчання. Охоплює впровадження мінімальних технічних стандартів, розробку планів безперервності освіти (на випадок блекаутів чи надзвичайних ситуацій), а також забезпечення інноваційним зв’язком (зокрема 5G та супутниковим) закладів у віддалених та постраждалих від війни регіонах. Окремо виділено адаптацію навчальних матеріалів для умов низької пропускної здатності інтернету.
Блок 3: Інклюзія, доступність та подолання цифрової нерівності. Спрямований на підтримку переміщених студентів і релокованих закладів, забезпечення обладнанням тих, хто цього потребує, та впровадження принципів універсального дизайну (Accessibility by Design) в усі цифрові навчальні середовища.
Блок 4: Цифровий контент, компетенції, навчальні програми та мікрокваліфікації. Зосереджується на безперервному навчанні персоналу, модернізації навчальних програм із додаванням цифрових та «зелених» навичок, створенні якісних відкритих освітніх ресурсів (OER), а також впровадженні цифрових бейджів та мікрокваліфікацій.
Блок 5: Етичний штучний інтелект (ШІ), забезпечення якості, оцінювання та кібербезпека. Включає збалансовану інтеграцію ШІ в освітній процес, посилення академічної доброчесності, а також дотримання суворих вимог кібербезпеки й захисту персональних даних під час роботи з цифровими системами.
Блок 6: Фінансова та екологічна сталість (Green IT). Передбачає зміну підходів до закупівель з урахуванням повної вартості володіння (TCO), залучення змішаного фінансування для підтримки ІТ-систем, а також перехід до енергоефективного обладнання та екологічної утилізації електронних відходів.
Блок 7: Інновації, інтероперабельність та тиражування моделей. Фокусується на принципі «єдиного введення» даних (Once-Only), коли внутрішні системи університету безперешкодно обмінюються інформацією з національними реєстрами (ЄДЕБО) та європейськими базами. Також блок охоплює тестування і масштабування корисних освітніх технологій (EdTech).
Ці рекомендації є дорожньою картою для переходу від ситуативного реагування на кризи до довгострокового стратегічного планування через запровадження обов’язкових планів цифрової безперервності (Digital Continuity Plans) для забезпечення освітнього процесу під час блекаутів чи надзвичайних ситуацій; цифрової інклюзії (забезпечення доступу до технологій, впровадження гнучких мікрокваліфікацій (micro-credentials) та підтримка переміщених студентів); етичного використання штучного інтелекту та кібербезпеки; оцінки повної вартості володіння ІТ-інфраструктурою та переходу до енергоефективних і екологічних цифрових рішень.
Окремо варто відзначити вагомий внесок координаторки проєкту Лізи Відеманн (Lisa Wiedemann) з Міжнародного університету Карлсхохшуле (Карлсруе, Німеччина). Як Project Coordinator, вона не лише здійснювала загальне керівництво консорціумом протягом усього періоду реалізації проєкту, але й координувала ключові етапи підсумкової конференції, забезпечуючи ефективну взаємодію між усіма європейськими та національними партнерами.
Конференція завершилася обговоренням подальших кроків та перспектив розвитку започаткованих ініціатив, оскільки успішна цифрова трансформація вимагає системної моделі, яка об’єднує освітні цілі, управління, гнучку інфраструктуру та стале фінансування.
Участь кафедри права Хмельницького національного університету у таких міжнародних ініціативах є важливим кроком для інтеграції європейських стандартів цифрової освіти та інклюзивності в освітній процес нашого університету. Отримані матеріали щодо нормативного забезпечення змішаного навчання, інклюзивності та кібербезпеки будуть використані для вдосконалення освітніх програм підготовки фахівців-юристів, адаптації освітнього процесу до європейських стандартів та підвищення загальної стійкості кафедри в умовах сучасних викликів.