10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН урочисто прийняла ЗАГАЛЬНУ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ЛЮДИНИ, і це стало важливою подією, яка, починаючи з 1950 року, щорічно відзначається як День прав людини.
З нагоди 75-річчя Декларації, 5 грудня кафедра права провела для студентів першого та другого курсів спеціальності ПРАВО круглий стіл на тему «ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ».
Завідувач кафедри права Микола Вавринчук акцентував увагу присутніх на тому, що Загальна Декларація прав людини стала документом, в якому вперше були описані права, які застосовуються до всіх, повсюди, повсякчас. Цей документ, який має найбільшу кількість перекладів у світі, в англомовному варіанті містить лише 1300 слів. Але в ньому – життя всіх людей. Загальна декларація визначає право на життя, свободу та безпеку; на рівність перед законом; на свободу вираження поглядів; на пошук притулку; на працю, на охорону здоров’я та освіту тощо.
Положення Декларації лягли в основу наступних міжнародних договорів, регіональних документів по правах людини, національних конституцій. Фундаментальні засади Декларації були покладені і в основу Конституції нашої держави. Але зараз, коли ми відзначаємо 75-ту річницю прийняття Загальної декларації, вона зазнає нападів зусібіч, а російське вторгнення в Україну призвело до наймасовіших порушень прав людини.
Про передумови та історію створення Загальної декларації прав людини розповіла Данна Гуцалюк (гр.Право-23-1).
На питаннях значення Загальної декларації прав людини та її впливу на національні закони і міжнародне право зупинилась Єлізавета Кисіль (гр.Право-23-1).
Єгор Нестерук (Право-23-1) розповів про позицію Радянського Союзу при прийнятті Загальної декларації прав людини , який був в числі тих делегацій, що утрималися при голосуванні (вважаючи, що Декларація не пішла досить далеко в засудженні фашизму і нацизму. Хоча Елеонора Рузвельт віднесла стриманість з радянського блоку до статті 13, за умови, що право громадян на виїзд з своїх країн, яка надавала право громадянам покидати їхні країни).
Наталя Ковальова (Право-22-1) проаналізувала співвідношення політичних прав, закріплених у Загальній декларації прав людини та Конституції України, а також зупинилась на механізмах контролю за дотриманням політичних прав.
Актуальною та досить змістовною була доповідь Юлії Зарічнюк (Право-22-1), присвячена питанням правового статусу внутрішньо переміщених осіб і біженців. Студентка проаналізувала зміст категорій «внутрішньо переміщена особа» та «біженець», розкрила права та обов’язки цих осіб, навела цікаві статистичні дані.
Дар’я Зощак (Право-22-1) розповіла про значення та діяльність Європейського суду з прав людини, підстави і порядок звернення до ЄСПЛ, місце за кількістю справ в ЄСПЛ проти України – третє місце (13,9%) після Туреччини (26,9%) та росії (22,4%). Також студентка зупинилась на позовах Уряду України проти уряду російської федерації, поданих після початку воєнних дій.
В цілому круглий стіл пройшов досить продуктивно та змістовно.